Безпека на льоду

      Усі діти люблять розважатися взимку на льоду. Але це можна робити тільки тоді, коли є впевненість, що лід достатньо міцний.

–       обходь ополонки, темні плями – там лід тонкий;

–       лід ненадійний біля очерету, біля кущів, дерев, там, де б’є джерело;

–       лід під час відлиги, потепління – небезпечний!

       Якщо під тобою провалився лід:

–       треба широко розкинути руки і повільно виповзти грудьми якомога далі на лід;

–       обережно витягнути одну ногу, відсунути її від краю ополонки і витягнути другу ногу;

–       рухатися треба поповзом у той бік, звідки прийшов.

–       поклич дорослих;

–       витягуючи потерпілого з ополонки, не наближайся до її краю менше, ніж на 3 – 5 метрів;

–       протягни потерпілому мотузку, палицю, лижу, шарф тощо.

Шановні випускники!

 В нашій школі традиційно кожного року в перший тиждень лютого відбуваються зустрічі з випускниками усіх років. На зустрічах випускників ви отримуєте можливість «згадати молодість» зі своїми друзями і поспілкуватися з улюбленими вчителями, дізнатися, чим зараз живе школа. 

4 лютого о 15.00 год.  

Фастівська ЗОШ І-ІІІ ст.  №2

 радісно відкриває свої двері для Вас!

«Соборність України. Погляд в історію»

24 січня 2017 року в приміщенні Фастівської ЗОШ I-IIIст. №2 пройшла міська конференція, присвячена Дню Соборності «Соборність України. Погляд в історію». В роботі конференції взяли участь учні загальноосвітніх закладів міста, вчителі історії, методист міського методичного кабінету Світлана Чиженко, а також поважні гості, люди, за ініціативи яких в 1993 році була встановлена меморіальна дошка на споруді Фастівського вокзалу і відкритий « Музей на колесах» -журналіст, письменник,громадський діяч Віталій Шевченко, кінорежисер, письменник Василь Портяк, міський голова з 1998 по 2006 рік Оксана Власенко, депутати міської та районної ради, громадські активісти. 
Основними питаннями , які обговорювалися під час конференції, були наступні:
1. Передумови підписання договору.
2. Роль політичних лідерів у підписанні Фастівського договору.
3.Акт злуки- січень 1919 року.
4. Соборність України і сьогодення.
На завершення конференції учасниками заходу був створений

символічний вінок єдності.

До уваги учнів та батьків!

14.01.2017 р. в парку "Молодіжний" з 10.00 до 12.00 будуть організовані ігри, естафети та катання на санчатах для дітей та їх батьків. Запрошую вас долучитися до святкування Старого Нового року!

Святкуємо Старий Новий рік!

Традиція відзначати старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня і називався днем Василя.
Для дівчат день Василя був досить важливим, вважали, що ворожіння у цей день завжди збуваються і що б не вийшло — так і буде. На день Василя відбувалися й народні обряди свята.
У язичеські часи Новий рік відзначався на Русі 22 березня – у день весняного рівнодення, і пов’язано це було із землеробським циклом. Із прийняттям християнства на Русі візантійський календар почав потроху витісняти старий, і тепер уже Новий рік починався 1 вересня. Довгий час ще зберігався різнобій, і в деяких місцях Новий рік продовжували відзначати навесні. Тільки наприкінці XV століття на Русі офіційно визначили початок Нового року - 1 вересня. 
У 1699 р. за наказом Петра I Новий рік був перенесений на 1 січня за старим стилем, тобто на 14 січня за новим стилем. Після революції в 1918 р. більшовики "скасували" ще 13 днів у році, які становили різницю між нашим літочисленням й європейським. 

Так утворилися два святкування Нового року — за новим і старим стилем. 

14 січня християни вшановували найменування Христа іменем Ісус (що слід було робити на 8 день від народження дитини) та Св. Василя Великого архієпископа Кесарії Каппадокійської (IV ст.), якого вважали покровителем землеробства. Тому основною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями.