вівторок, 22 травня 2018 р.

Як запобігти булінгу у школі


Дитина в ситуації шкільного насилля.
Запобігання булінгу в шкільному середовищі.

     Булінг (англ. bully – залякувати, цькувати) – це прояв агресії з подальшим залякуванням особистості і появою можливості її повного підпорядкування собі і своїм
інтересам.
     Найчастіше жертвами шкільного насилля стають учні, які мають:
·       фізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями;
·       особливості поведінки – замкнуті або імпульсивні;
·       особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо;
·       страх перед школою;
·       відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
·       певні хвороби;
·       низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;
·       обдаровані діти;
·       неохайні (мають брудні речі, неприємний запах);
·       фізично слабкі, невпевнені, емоційно реагуючі, тривожні.
   
 До чого може призвести булінг?
     Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.
     Ті, хто піддаються булінгу:
– втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
– відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
– втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
– втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
     Ті, хто булять:
– частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
– частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
     Ті, хто вимушені спостерігати:
– часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
– потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
     Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.
Описание: I:\9_slimboxfullscreen.jpg    
     Поради батькам для того, щоб їх дитина не стала «вигнанцем» (учасником булінгу)   
     Для того щоб запобігти потраплянню дитини до групи ризику, вони можуть порадити дитині:
– не намагатися виділятися серед інших, якщо немає для цього підстав;
– не хвалитися своїм матеріальним становищем, батьками, сучасними гаджетами;
– не зазнаватися і не задиратися, не показувати свою перевагу над іншими;
– не ябедничати і не підлизуватися до вчителів;
– не ігнорувати «рішення» класу, якщо вони не суперечать моральним нормам не пливти проти течії свого «колективу»;
– не давати приводу для приниження почуття власної гідності;
– не демонструвати свою фізичну силу;
– не звертатися до жалості оточуючих у зв’язку зі своїми хронічними захворюваннями або якимись фізичними вадами;
– більше не показувати свою слабість.
     Можна порадити своїй дитині також:
– знайти спільну мову з кожним учнем у класі;
– відшукати собі друга серед ровесників, а краще не одного;
– запрошувати однокласників у гості;
– не намагатися завжди перемагати у своїх суперечках з ровесниками;
– навчитися програвати і поступатися, якщо дитина справді не права;
– навчитися поважати думку своїх однокласників.
     Якщо профілактичні заходи не допомогли і дитина все ж стала жертвою булінгу, батьки повинні:
– звернути увагу на те, що трапилося з дитиною і контролювати ситуацію;
– спробувати зрозуміти справжню причину того, що сталося з дитиною;
– переконатися, що дитина дійсно стала жертвою шкільного булінгу;
– повідомити про це вчителя і шкільного психолога;
– спільно з дитиною та працівниками школи спробувати знайти шляхи виходу з ситуації, що склалася;
– якщо дитина була дуже налякана і приголомшена тим, що трапилося, не відправляти її наступного дня до школи;
– при важких переживаннях стресу спробувати перевести дитину до іншого класу або навіть школи;
– при посттравматичному стресовому синдромі негайно звернутися до фахівців.
     
     ЯК БАТЬКАМ І ВЧИТЕЛЯМ ЗАПОБІГТИ БУЛІНГУ?
Описание: I:\maxresdefault.jpg     Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:
1.       Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля – булінг не можна ігнорувати.
2.       Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.
3.       Уникайте слів жертва чи агресор – це призводить до стигматизації.
4.       Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.
5.       Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.
6.       Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.
7.       Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.
8.       Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.
9.       Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.
10.  Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.

До роботи з профілактики та подолання булінгу необхідно залучати всіх учасників навчально-виховного процесу – батьків, адміністрацію, учнів, педагогів.
Тільки спільними зусиллями можна впоратися з дитячою агресією та жорстокістю.

Викресли булінг зі свого життя!





Немає коментарів:

Дописати коментар